На Олімпіаді-2012 він виступав з козацьким чубом, а перемоги святкував, танцюючи гопака. Завдяки показному патріотизму Олександр Усик у якусь мить став в очах українців своєрідним символом, однак невдовзі зіпсував ставлення до себе одіозними вчинками і висловлюваннями.
Від футболу до рингу
Олександр Усик народився 17 січня 1987 року в Сімферополі. До 15-ти років займався у футбольній школі "Таврії", але потім змінив футбол на бокс. Був талановитим, бо вже через чотири роки, у 2006-му, поїхав у складі збірної України на чемпіонат Європи, де програв у півфіналі росіянину Матвєю Коробову.
На Олімпіаду-2008 потрапив певною мірою випадково. Річ у тім, що тоді Усик ще представляв вагову категорію до 85 кг, а ліцензії бракувало у вазі до 91 кг. Лідером у ній вважався чемпіон Європи Денис Пояцика, але Національний олімпійський комітет відправив на ліцензійні змагання легшого Усика.
Олександр шансом скористався й оскільки ліцензії в боксі іменні, поїхав до Пекіна. Там теж виглядав гарно, але брак фізичної міці відчувався. Протиставити щось чинному чемпіонові світу Клементе Руссо з Італії Олександр не зміг. Та за якийсь рік Усик обріс м’язами й одразу став чемпіоном Європи і третім у світі. Поміж кремезніших суперників українець виділявся швидкістю й технікою.
Фаворит
Остаточно адаптуватися у важкій вазі Усик зумів у 2011 році і увінчав цей рік перемогою на чемпіонаті світу в Баку. Через рік на Олімпіаді в Лондоні Олександр виглядав непереможним. Зокрема – у фінальному бою зі старим знайомим Клементе Руссо. Тим самим, на аматорському рингу Олександр здобув усе, що міг. Настав час переходити в професіонали.
Муки вибору
Попервах Усик був близький до підписання з контракту з тією ж промоутерською компанією, що й інший видатний український боєць Василь Ломаченко – Top Rank Боба Арума. Але боєць залишився невдоволеним розміром контракту й вирішив нікуди не їхати, а залишитися в Україні, в компанії братів Кличків "K2 Promotions".
Перші кроки Усика на професійному рингу надто складними не назвеш. К2 підсовувала зірковому дебютантові відвертих "мішків". А Олександр їх від душі молотив. Не надто ж вишукана з точки зору розуміння боксу українська публіка (вісім з перших дев’яти поєдинків Усик провів удома) великої уваги деталям не надавала і просто раділа ефектним перемогам нокаутом.
Олександр залишався символом, але бої за титул чемпіона світу проводив уже поза межами України. І не лише тому, що виступати в західній Європі чи США привабливіше з комерційної точки зору.
За що любимо
Усик швидко закохав українців у себе. Не лише гопаком, чубом і проявами любові до України. У 2008-му Олександр запам’ятався тим, що написав і виконав разом із капітаном збірної Георгієм Чигаєвим пісню боксерської команди на Олімпіаді в Пекіні.
Композицію створили за добу, – розповідав Усик. – Попросили наших друзів. Столичних рокерів, зіграти музику в стилі хіп-хоп. Їм було важко. Бо для них то чуже. Зіграли на гітарах і барабанах і вийшов новий стиль – умовно роко-реп.
Власне, почуття гумору, жива самоіронія і глузування над собою й суперником відразу після бою – то ще один плюс до привабливого образу Олександра. Вкупі зі справді привабливими діями на рингу Олександр створив собі імідж кумира. Поки не почав говорити.
За що розлюбили
Злам у сприйнятті українцями Усика трапився після анексії Кримського півострова москалями. Відразу після того як це відбулося Усик сміливо говорив, що "Крим – це Україна". Але з часом його риторика змінилася. Риторика і дії. Невдовзі після анексії Усик відкривав у рідному Сімферополі спортзал в компанії "Гобліна" Сергія Аксьонова. Трохи згодом журналістам, які намагалися відшукати політичну складову напередодні бою Олександра з росіянином Андрєєм Князєвим, український боксер відверто грубив.
Пізніше він "спалиться" в соцмережах. То коли привітає "музчін" з 23 фєвраля і подякує з допомогою листівки з колорадською стрічкою "дєду за пабєду" 9 травня. На бій проти Педро Родріґеса в київському Палаці спорту Олександр вийшов у футболці зі зображенням російського князя Алєксандра Невського. Влітку 2016-го напередодні чемпіонського бою проти Кшіштофа Ґловацкі в Польщі на питання журналіста чий же все ж Крим, Усик відповів: "Крим – это Крим".
Важко сказати, невже всі ці гопаки в купі з чубами були театром, ширмою? Мабуть, ні, бо ще в 2009-му Усик сказав таке:
Не знаю, чи можу назвати себе націоналістом. Але пишаюся тим, що народився тут, в Україні. Я – патріот, так, мабуть, буде правильно.
Однак вже у 2012-му, невдовзі після олімпійської перемоги Усик разом з Ломаченком сиділи в ніч виборів в офісі "Партії регіонів". На запитання, навіщо йому налаштовувати проти себе понад півкраїни, Олександр відповів: "ви ніколи не будете на моєму місці".
Чемпіонські регалії
Перемігши 17 вересня минулого року за очками Кшиштофа Ґловацкі, Усик побив рекорд американця Евандера Голіфілда, ставши чемпіоном світу в першій важкій вазі в десятому поєдинку на професійному рингу (Голіфілд став чемпіоном в 1986-му році в своєму 12-му бої).
17 грудня 2016-го в американському Інґлвуді Олександр нокаутував південноафриканця Тобісо Мчуну і провів перший успішний захист титулу WBO. Другий захист титулу відбувся 9 квітня цього року. Тоді за рішенням суддів (117:110) Усик одноголосно здобув перемогу в поєдинку проти 28-річного американця Майкла Гантера.
Усик - Гантер
Уже завтра, 9 вересня, Олександр Усик зійдеться в рингу з німцем Марко Хуком. Бій Усик – Хук відбудеться о 23:00 за київським часом. На кону буде стояти путівка до півфіналу World Boxing Super Series, а також чемпіонський пояс за версією WBO, яким володіє українець.
Бій Усик – Хук
